Білогвардійці

Білогвардійці
Пришвидшено побудувати комунізм у 1919 році більшовикам не вдалося. Добровольча армія

генерала Антона Денікіна, рухалася з південного-сходу і швидко та впевнено витісняла більшовиків з України.
Цим вирішили скористатися й українські війська. Армія УНР у липні 1919 поповнилася бійцями Української галицької армії. Як ви пам'ятаєте, вони вимушені були покинути територію ЗУНР після поразки у польсько-українській війні. Тепер українці спробували об'єднати сили для спільної боротьби.
Склалася цікава ситуація: у напрямку Києва та Одеси повели наступ одночасно дві армії: з заходу наступали українські війська, а зі сходу — війська білогвардійців. Більшовики стрімголов покидали територію України і без бою залишили Київ. 30 серпня туди заходять частини галицької армії, а днем пізніше — білогвардійці.
Антон Денікін
Проте перемога в імпровізованих перегонах не давала українським військам жодної переваги. Київ уступили білогвардійцям. Переважно через суперечності між командуванням Дієвої армії УНР та Української галицької армії. Симон Петлюра назвав цю подію «київською катастрофою».
Війська УНР опинилися у так званому «трикутнику смерті». З трьох боків їх затиснули ворожі армії — Червона, Біла та польська армія з тилу. Матеріальний стан українських військ був просто жалюгідним. Окрім того, розпочалася епідемія тифу. Ряди і так поріділої армії танули на очах. У таких важких умовах, усі суперечності та різноголосся залунали з новою силою.